![]() |
XІІІ Міжнародна науково-практична конференція «НАУКОВА ШКОЛА РОМАНА ІВАНЧЕНКА» |
31 жовтня 2025 року відбулася XІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Наукова школа Романа Іванченка». У конференції взяли участь науковці, викладачі, здобувачі, аспіранти та студенти з Києва, Ніжина, Сум, Луцька, Лодзя, Ужгорода та інших міст. На конференції відбулося обговорення широкого спектру питань, що стосуються історії та розвитку сучасної журналістики, стратегічних комунікацій, креативних інновацій в журналістиці, видавничій справі та рекламі. Конференція пройшла у теплій, доброзичливій атмосфері та стала майданчиком для плідного наукового діалогу.
Під час пленарного засідання було виголошено змістовні доповіді, що охоплювали теми, пов’язані з трансформаціями професії журналіста в контексті змін у медіасередовищі (Дж. Мікош, Лодзь, Польща), з аналізом європейського вектора кремлівської пропаганди (Є. Магда, Київ, Україна), із жанровою типологією художньо-публіцистичних форм у сучасному медіапросторі (Л. Садова, Луцьк, Україна), з особливостями трансформації комунікативної природи соціальної реклами у цифровій медіареальності (О. Лелека, Суми, Київ, Україна), з етичними практиками українських брендів у кризових умовах (В. Вареник, Київ, Україна), а також із відображенням діяльності української еміграції у видавничій спадщині — зокрема, у спогадах Євгена Бачинського про «Українську друкарню» в Женеві (Т. Дзюба, Ніжин, Україна).
Ці виступи задали високий науковий рівень конференції, окреслили коло актуальних питань сучасних медійних, культурних і видавничих процесів.
Далі робота конференції продовжилась у рамках секцій, де учасники обговорювали широкий спектр питань, що стосувалися стратегічних комунікацій в умовах воєнного часу, зокрема — журналістики мобілізації та інформаційного спротиву (Тат’янченко А.), функціонування новинних телеграм-каналів у часи війни (Гецко Г., Барчан О.), поширення енергетичних наративів і контрдезінформації в цифровому середовищі (Шарий I.), феномену чуток у науковому дискурсі (Юркова О.), репрезентації місцевої влади у локальних медіа (Вакула В.), використання дезінформаційних стратегій типу «Firehose of Falsehood» (Костюченко О.), а також змін у поданні ЛГБТК+ тематики в українських телеграм-каналах у контексті війни (Поліщук Л.). Ще один учасник конференції, пан Янішевський О., представив власне бачення стану соціальних комунікацій у Києві з позиції зовнішнього спостерігача.
У секції, присвяченій креативним інноваціям у журналістиці, видавничій справі, рекламі та PR, йшлося про художній репортаж як інноваційну форму контенту (Шутяк Л.), відеоігри як соціальнокомунікаційний феномен і як інструмент пропаганди (Тріщук О. В., Тріщук Р.; Кудлінський А.), використання штучного інтелекту в оформленні книжок (Головко О.), діяльність читацьких клубів у просуванні видавничої продукції (Андрійчук М.), цифровізацію освіти з використанням ШІ (Фіголь Н., Фіголь Б., Онкович Г., Білецький В.), а також гендерну й ЛГБТК+ репрезентацію в сучасних шкільних підручниках (Булак А.).
У рамках секції «Історія та сучасні тенденції розвитку книговидання» було розглянуто проблематику збереження культурної ідентичності в сучасній прозі (Масімова Л.), видавниче краєзнавство на прикладі бібліографічних джерел про Сторожинець (Гадинко О.), локальну типологію гострайтингу на книжковому ринку (Левчук О.), редакторську політику добору та просування текстів про квір-стосунки (Гусакова П.), а також рецензійну й критичну діяльність Віктора Дубровського у «Книгарі» початку ХХ століття (Астапцева Х.).
Доповіді учасників засвідчили високий рівень зацікавленості в дослідженні сучасних викликів у медіа, видавничій справі та комунікаціях. У дискусіях порушували як теоретичні, так і практичні аспекти,заявлених тем. Деякі ідеї дискутантів доцільно опрацювати з подальшим впровадженням у навчальний процес.
Щиро дякуємо всім учасникам за змістовні виступи, активну участь і наукову зацікавленість!
Висловлюємо також глибоку вдячність Збройним силам України! Завдяки ним представники академічної спільноти та фахівці-практики вчергове мали змогу об’єднатися навколо важливих дослідницьких тем у сфері соціальних комунікацій, журналістики та видавничої справи.




