Події останніх місяців прискорено лікують Україну від комплексу меншовартості. Колись поширена думка, що будь-що західне/імпортне апріорі якісніше за українське, втрачає актуальність. Ось і на західні медіа ми починаємо дивитись без благоговіння. Увага світових медіа до України, яка надихала нас у перші дні великої війни, вже стала звичною.
Ми зауважуємо помилки в їхніх матеріалах про Україну, обурюємося, коли вони покладають відповідальність за російську агресію особисто на Путіна, гніваємося, коли вони показують наслідки ракетних обстрілів українських міст або публікують колонки з думками, неприйнятними для нас. Окремим виданням чи навіть загалом західним медіа закидають, що вони на догоду російській пропаганді роздмухували тему українських «неонацистів». Нарешті, в багатьох українців викликає скепсис прагнення західних журналістів залишатись нейтральними й неупередженими у висвітленні ситуації, в якій, на нашу думку, цілком очевидно, хто добро, а хто — зло.
Які важливі речі слід знати про західні медіа, що справді цінного вони можуть запропонувати і як їх читати з користю – читайте в цій публікації >>
